вот на дворе вновь как то сыро, как то серо
но я опять тебе сестра моя пишу
свою улыбку, солнышко, что в сердце
с любовью, нежностью я вновь Тебе дарю
укутаю тебя любовью Божьей
согрею Его нежностью, теплом
и там где больно, смажу я елеем
и пластырь Божий наложу на месте том
а если ты слаба подставлю руки
и на руках тебя я к Богу принесу
в молитве, преклонив пред Господом колени
от всего сердца я с надеждой верой воззову.
а если жар, то приложу свои ладони
они прохладны, словно воздух по утру
отступит жар, ведь то, что делаешь с любовью
несет с собой заботу, исцеление, теплоту
и пусть сегодня волны то нахлынут, то отхлынут
и пусть бушует ветер, нас он не сломит
мы Божьи дети и по милости великой
Господь я верю, проведет, поможет, сохранит
Он закаляет нас в житейских буднях
все примеси Он убирает, чтоб опять
явиться в своей славе и величии
что б поспешили все Ему хвалу воздать!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
