Вечеринка случайная, пошлая,
Здесь удобней быть просто глухим,
Уходя в непорочное прошлое…
Я хочу мир запомнить другим!
Не салат и печёную курицу
Будет сердце потом вспоминать,
А друзей и весеннюю улицу
И отца, полюбившего мать,
И братишек, и дни бесконечные,
И свечу на пасхальном столе…
Что возьму я в обители вечные,
Что оставлю на этой земле?
2012
Прочитано 6883 раза. Голосов 5. Средняя оценка: 4,8
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християни і безбожне весілля - Лілія Мандзюк Вірш написаний під враженнями від випадково почутої розмови в автобусі. Двоє знайомих між собою, але з різних місцевостей говорили про весілля, яке наближалося. Один з них сказав, що в однієї з сторін чимало “віруючої” родини, але вони на такі весілля не ходять. “Як не ходять? “Штунди” з нашого села ще й як люблять по наших весіллях ходити!” - здивовано і зневажливо сказала друга людина...
