Золотистою краской горят лепестки
На головке махровой цветка полевого.
Одуванчик сорвётся в девчачьи венки
Для мгновенной услады каприза людского.
Неподвижные травы дивятся судьбой
Так похожих на солнце расцветших бутонов.
Ведь в округе растут молочай, зверобой,
А плетутся венки лишь из солнечных клонов.
На цветущих лужайках, опушках, полях
Отразится цветком одуванчика солнце.
В суете чередующих хлопотных днях
Вы увидите ль Вечность в лице незнакомца?
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Вы извините, но все ваши стихи надо было слепить в одно и не мучиться. Всё одно и то же с какими-то бестолковыми выводами. Комментарий автора: Увы! Это мои аллегории - я просто не умею объяснять суть вещей по иному.
Я конечно не Сальвадор Дали в стихах, но имею право на существование в той ипостаси, в которой нахожусь.
Надеюсь, что у меня найдётся мой читатель, кому мои аллегории доступны. Но и Вы имеете право на своё видение - и я его уважаю.
Кстати, мне тоже например не понятны многие современные художники. Или, к примеру - футбол: сам могу играть часами, но абсолютно не понимаю и не принимаю его в новостях - какая разница кто как сыграл (извините - какая разница, кто как и где "навалял": толку-то от этих "кучек"). :-)
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
